Припинення поширення смертельного раку
Одним із найбільш смертоносних видів раку є протокова аденокарцинома підшлункової залози. Відсоток виживаності, через п’ять років після встановлення діагнозу, становить менше десяти відсотків. Більшість пацієнтів мають агресивну, метастатичну форму, і звичайні методи лікування, такі як хіміотерапія та хірургія, зазвичай не ефективні. Однією з основних проблем, пов’язаних із цією хворобою, є гетерогенність. Пухлини підшлункової залози можуть мати різноманітні генетичні мутації та епігенетичні зміни, які відрізняються не лише від одного пацієнта до іншого, але й у межах пухлини одного пацієнта.
На сьогоднішній день, дослідникам вдалося розкрити більше інформації про те, як рак підшлункової залози росте та поширюється. Було виявлено, що тип ракових клітин, званий мезенхімальними клітинами протокової аденокарциноми підшлункової залози, експресує високі рівні білка під назвою BMP2. Саме цей білок може допомогти контролювати експресію білка під назвою GREM1. GREM1, у свою чергу, може регулювати типи клітин, які є в пухлинах підшлункової залози і можуть бути агресивними або більш м’якими. Висновки були опубліковані в Nature.
Коли GREM1 був вимкнений у моделі миші або в органоїдах пухлини підшлункової залози, форма пухлини швидко змінилася, і рак набув нових характеристик, які дозволили клітинам відірватися від пухлини та вторгнутися в інші тканини. Після деактивації GREM1 знадобилося лише десять днів, щоб пухлинні клітини стали більш небезпечним, метастатичним типом.
Коли GREM1 не працював у мишачій моделі протокової аденокарциноми підшлункової залози, пухлини поширювалися на печінку приблизно у 90 відсотків тварин. Але якщо GREM1 був функціональним, лише близько 15 відсотків мишачої моделі протокової аденокарциноми підшлункової залози мали пухлини.
Важливо те, що вчені також змогли повернути цей процес назад. Коли рівень GREM1 підвищувався, інвазивні ракові клітини поверталися до менш патогенної форми.
Знадобиться ще багато досліджень і роботи, але, можливо, можна буде використати ці відкриття, щоб приборкати смертельні форми раку підшлункової залози та перетворити їх на типи, які легше лікувати.
Дослідники відзначили, що регуляторна петля зворотного зв’язку, яку створюють BMP2 і GREM1, є відображенням механізму формування клітинного патерну, який давно запропонував комп’ютерний вчений, математик і біолог-теоретик Alan Turing. Автори дослідження додають, що незважаючи на те, що BMP відіграє добре встановлену роль у формуванні тканинного патерну під час розвитку, дане дослідження показує, що цей процес також активний при раку підшлункової залози.
«Це важливе і фундаментальне відкриття, яке відкриває новий шлях для виявлення методів лікування раку підшлункової залози», — сказав старший автор дослідження та професор Axel Behrens з Інституту Дослідження Раку. «Ми показали, що в лабораторії можна змінити долю клітин при раку підшлункової залози, повернувши годинник назад на агресивних пухлинах і перевести їх у стан, який полегшує їх лікування».
Джерела: Інститут Дослідження Раку, Nature.
